Що таке тероризм і чи є терористи в Україні?

МОЯ КОМОРА

Лінки на цікаві сторінки та файли з приватної колекції Комірника

Там, де всім заправляють педерасти, незалежності не буває… Деякі думки, що виникли під впливом плакатної серії «Гейропа»

Дивні речі кояться в державі. Буває на шпальтах газет чи на сторінках офіційних доповідей до назви «Україна» додають ще й слово «незалежна», тобто пишуть так, наприклад: «в незалежній Україні». Мені одразу здавалося, що за цим підкресленням, щось ховається підозріле. Інакше нашо так вип`ячувати саме цю ознаку? Нема ж такого в інших країнах і ніде не прочитати щось на кшталт «у незалежній Росії», «у незалежних США» чи «в незалежній Франції». Лише тепер мені стало зрозумілим, що отой наголос на незалежності використовується навмисне. Аби приховати цілковиту відсутність тієї самої незалежності.

Колись Україна була частиною величезної і дуже амбітної супердержави, ака йменувалася спочатку Російською імперією, а потім Союзом Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). В чомусь ми були самостійні й незалежні, а в чомусь були залежні. По-різному бувало. А враховучи, що українці — одні з головних творців тієї супердержави та її законів, то й скаржитися начебто було нема на кого. Жили собі в своєму домі, у такому, який самі собі побудували. Не гірше за інших народів світу, а в чомусь і навіть краще.

Та ось одного разу давні вороги Росії-СРСР похитнули імперію, а нам розповіли, ніби в нормального цивілізованого народу незалежності має бути значно більше, ніж зараз є. І що наше головне завдання — повна незалежність від Москви, від якої, як пояснили, всі проблеми нашого життя. І буде нам тоді справжнє щастя в рівноправній та демократичній світовій спільноті. Заживемо так добре, як у самій Америці чи Канаді, й навіть краще, бо без нервового репу й ледачих негрів.

От ми й зробили все, як нас навчили, але потім збагнули, що вчителі-добродії від нас дещо приховали. Приміром, зовсім нічого не сказали, що тепер ми будемо залежні від Міжнародного валютного фонду, Держдепу США, Європарламенту та його числених комісій, різноманітних міжнародних фондів та організацій — ну, всіх перерахувати навіть неможливо. Тепер в кожному регіоні і ледь не в кожному селі нам допомагають кваліфіковані іноземні радники з усіляких цивілізованих кріїн — і не дай Боже нам не виконати шось з порад отих щирих друзів, що люблять нашу Україну більше, ніж ми самі.

Ну, народ у нас терплячий. Бог терпів і нам велів. Донедавна можна було якось миритися з такою кабалою. Адже переважно те стосувалося колоніальної адміністрації, а прості люди, як відомо, у нас вже давно живуть відокремлено від влади, ії проблем та грошей.

Але тепер — все! Терпець урвався! Дістали вони народну душу до самісіньких яєць! З`ясувалося, що Україною тепер правлять ще й педерасти — причому не тільки в переносному, а й в самому прямому сенсі!

Уявіть собі, в День Києва у столиці «незалежної України» відбулася спроба організації гей-параду! Попри те, що місцева влада напередодні формально заборонила проведення будь-яких публічних акцій, в пушкінському парку зібралися представники міжнародної ЛГБТ-спільноти (лесбіянки, гомосексуалісти, бісексуали, трансвестити) з США, країн Европи — високопосадові чиновники, дипломати, представники міжнародних організацій і прості педерасти. Й рушили тротуаром, з усіх боків оточені тисяччю бійців міліціянських спецпідрозділів. На 30-40 підарів така VIP-охорона! Плюс барикади з автобусів! Преса, телебачення — все як треба, за вишім розрядом. Хвилин 15 відбивала їх міліція від розлючених православних — козаків, священиків, набожних бабусь, багатодітних батьків (два десятки протестуючих навіть потрапили під арешт). Проте, під тиском громадян захід прийшлося згорнути. Поважних закордонних підарів швиденько позапхали до автобусів і вивезли у безпечне місце, подалі від людей.

Потім, правда, на окремий парад прийшли ще й тягнибоківські орли. Ну, ці хоч свої, українські. Побалакали з пресою та й розійшлися. Їх ніхто не чіпав. В своїй країні — мають право.

От і скажіть, будь ласка, панове, чия тепер влада в «незалежній Україні», якщо за дорученням закордонних геїв постанови столичної держадміністрації змінються майже миттєво, якщо на замовлення тих самих геїв наша українська міліція лупцює свій власний народ?  Я так бачу, що влада перейшла до педерастів (а може таємно належала їм і раніше і тільки зараз вони оголосили про це відкрито). Це означає кінець. Бо там де панує педерастія — там смерть. Можливо, смерть не миттєва, а болісна й ганебна, але неминуча. Від сили ще кілька таких десятиліть і не буде у нас України: залежної чи незалежної — ніякої.

Щоб вижити як нації нам тепер потрібно забути про чвари й розбрат, якось згуртуватися й спільно діяти хоча б у тому, в чому ми єдині: педерастичної ідеології та влади не повинно бути в православній Україні, і Україні нема чого робити серед тих нещасних країн, що поступилися християнськими принципами і вже пали жертвами педерастичної агресії.

 

P.S. Скачати векторні файли плакатів серії можна на сайті дизайн-студії «Веб-Арсенал» зі сторінки  Україна — не Гейропа! Підараси — гоу хоум!

 


Опубліковано у рубриці Графіка.



Коментування



© Моя комора, 2011, All Rights Reserved. Всі права на матеріали сайту належать авторам цих матеріалів. Передрук дозволено за умови гіперпосилання на блог та на авторів. Блог не є сховищем аудіо та відео файлів - ці файли знаходяться на спеціальних файлових серверах, а на блозі розміщуються лінки, отримані з відкритих джерел інтернету. Рекламодавці несуть відповідальність за зміст своєї реклами. © Блог зібрано на конвеєрі Київського віртуального заводу Веб-Арсенал у 2011 році