Що таке тероризм і чи є терористи в Україні?

МОЯ КОМОРА

Лінки на цікаві сторінки та файли з приватної колекції Комірника

Василь Симоненко. Нi, не вмерла Україна!

Василь Андрійович СимоненкоВасиль Андрійович Симоненко (1935-1963) — український поет і журналіст, учасник дисиденського руху шістдесятників. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету (1957), працював в редакціях газет «Черкаська Правда», «Молодь Черкащини», пізніше — кореспондентом «Робітничої Газети». Твори поета були популярні у тогочасному самвидаві. Офіційно в УРСР було видано казку «Подорож у країну Навпаки» (1964), збірки «Земне тяжіння» (1964), «Поезії» (1966) та «Вино з троянд» (1965).

Одним з самих відомих творів Василя Симоненка є вірш «Нi, не вмерла Україна!», який сьгодні за своєю актуальністю, мабуть, просто не має рівних.

Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.

Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали «хайль» охриплими басами
І «Ще не вмерла…» голосно ревли.

Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров’ю «ненька Україна»
У морди вам і вашим хазяям.

Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись «москалі».

Тепер ви знов, позв’язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.

Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!


Опубліковано у рубриці Поезія.


1 коментар

  1. Комірник
    16 01 2014

    Є також вдалий варіант цього вірша у російському перекладі

    ————————-

    Нет, не погибла Украина!

    Я вас встречал в те горестные годы,
    Когда огонь до неба доставал,
    И почерневший купол небосвода
    Рёв самолётов вражьих раздирал.

    Тогда вас люди называли псами, —
    Ведь вы лизали немцам башмаки,
    Орали «Хайль» осипшими басами,
    Ревели «Ще не вмерла» от тоски.

    Где вы прошли — пустыни и руины,
    Для трупов не хватало больше ям.
    Плевала кровью «нэнька Украина»
    В хозяев ваших, прямо в хари — вам.

    Вы б пропили ее, забыв о Боге,
    Вы б выжили и нас с своей земли,
    Когда бы Украине на подмогу
    С востока не вернулись «москали».

    Теперь вы снова, подвязавши кости,
    Торгуясь, как потасканная бл..дь,
    Нацистов новых кликаете в гости —
    Украинские хлеб и сало жрать

    Вы будете слоняться по чужбинам,
    Пока вас чёрт совсем не заберёт.
    Но знайте — не погибла Украина
    И не умрёт!


Коментування



© Моя комора, 2011, All Rights Reserved. Всі права на матеріали сайту належать авторам цих матеріалів. Передрук дозволено за умови гіперпосилання на блог та на авторів. Блог не є сховищем аудіо та відео файлів - ці файли знаходяться на спеціальних файлових серверах, а на блозі розміщуються лінки, отримані з відкритих джерел інтернету. Рекламодавці несуть відповідальність за зміст своєї реклами. © Блог зібрано на конвеєрі Київського віртуального заводу Веб-Арсенал у 2011 році